New blog post: Яким буває зміст церковних піснеспівів?

Протягом багатолітнього розвитку християнства Слово Боже у вигляді високопоетичних та глибокодухових рядків, створених одними людьми, надихало до мелодичної творчості та мистецького виконання інших вірних. В церковних піснеспівах ми бачимо невичерпне багатство найвищого змісту і найглибшого сенсу і почуття. Вони обіймають всю історію Божого Промислу нашого спасіння як Нового, так і Старого Завіту. Поряд з цим у них міститься повне і точне догматичне і моральне вчення християнської віри і, нарешті, вони прекрасно виражають весь внутрішній духовий світ людини.

Богослужбові співи заторкують різні аспекти церковного життя. Святий Апостол Павло подає три види церковних співів, поділяючи їх, згідно зі словесним значенням, на Псалми, гімни і пісні духові: “Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!” (Кол. 3:16)

Старозавітні Псалми у Богослуженнях Церкви використовуються дуже часто, їх використання є різним, тому і в музичному розумінні вони виконуються по-різному.

Є Псалми, що беруться повністю і тому виконуются, переважно, речитативним способом. До цієї групи можна віднести: «шестипсалміє» на Утрені, «трипсалміє» на Часах та інші. Однак, серед Псалмів, які використовуються повністю, існують і такі, що мають свої мелодії, наприклад: Псалом 103 на Вечірні, також іноді, згідно з традицією, на спеціальну мелодію співають Псалми 140–141 («Господи, воззвах») і Псалми 148–149 («Хвалитні»).

Деякі інші Псалми виконуються у вигляді вибраних стишків. Вони мають завдання передати якусь богословську думку: «Блажен муж” (катизма на Вечірні, що впродовж багатьох віків свого розвитку із рецитованого тексту перетворилася у мелодійну пісню), «Бог Господь» на Утренні.

Поширеним у Богослуженнях є рецитування чи співання поодиноких стишків, взятих із Псалмів: Прокімени, Причасні, заспіви на «Алилуя» та інші.

Наступні піснеспіви у Святого Павла це гімни. До церковних гімнів відносять старозавітні та новозавітні пісні-гімни. Це богонатхненні пісні великих біблійних постатей: пророка Мойсея, пророка Ісаї, пророчиці Анни (матері Самуїла), пророка Авакума, трьох юнаків у печі халдейській, Богородиці, Захарії. До ранньохристиянських гімнів відносять: Велике Славослов’я і «Тебе Бога хвалимо». Всі ці гімни і по сьогодні звучать у різних Богослуженнях, пройшовши двохтисячолітній шлях зміни і розвитку своєї музичної форми.

Останні із піснеспівів, названих Апостолом, пісні духові, мають не тільки Біблійне походження, їх творили також різні церковні богонатхненні поети і композитори. Ці пісні ми зустрічаємо у наших богослужбових книгах.

«До найстарших пісень духових найперше зараховуються деякі ліричні місця в книгах Нового Завіту, що своїм складом нагадують священні писання Старого Завіту. Це, наприклад, окрім пісень Богоматері і Захарії, гімн старця Симеона-Богоприємця: «Нині отпущаєши раба Твоєго, Владико» (Лк. 2, 29-32); піснь Апостолів Петра і Якова (Дії. 4, 24–30), також місця, що не мають характеру богослужбових пісень: Еф. 5, 19; 2 Тим. 2, 11–13; Од. 15 та інші. Із Нового Завіту співаються також у Православній Церкві: Євангельські Блаженства (Мт. 5, 3–12) і молитва Господня «Отче наш».

В пізніші часи розвинулися й інші піснеспіви, в яких церковні автори оспівують Божі правди описані у Святому Письмі та Святому Переданні.

Хоч основне завдання кожного Богослужіння - це молитовне піднесення людської душі до Господа, все ж, не всі духові пісні, що входять у його склад, мають молитовний зміст. Переважна більшість піснеспівів має інший зміст, хоча багато з них закінчуються славослов’ям, або молитовним взиванням. Велика кількість цих співів звернена не до Бога чи до святих, а до самого молільника. Такі богослужбові тексти мають різні завдання стосовно людини яка їх слухає, або читає.

Write a comment

Comments: 0