Стоїть Адам перед дверима раю.

Чужинцем став він, плаче і ридає.

На сирую землю,

зрощеную терням,

Сльозоньки стікають.

Пр.

Земля єси і в землю повернешся.

Замкнулись двері, недосяжний рай.

Душе моя, душе, коли проснешся,

У Господа відпущення благай.

З ножем в руці чекає Каїн брата.

Розквітлий сад в прицілі автомата.

У сирій могилі

Сина схоронила

Безутішна мати.

Пр.

Лукавий змій підточує коріння.

Суха земля - Адамове насіння

Без води, без долі

На тернистім полі

Проросте з каміння.

Хочу я з Тобою жить

Спасе Ти мій дорогий,

Хочу я Тобі служить

Кожен день земний.

Миру без Тебе нема,

Щастя без Тебе дріма,

Світло лиш в Тобі сія,

Вічність Ти моя.

Був в неволі я гріха,

Ти мене з гріха звільнив,

Мертвим був, а Ти мене

З мертвих воскресив.

Смерті не боюся я,

Де спічне душа моя,

Лиш в Тобі, де всіх Твоїх

Світ дітей святих.

На Голгофі Ти терпів,

Кров свою святу пролив,

У стражданнях на хресті

за гріхи мої.

Хочу, Господи, як Ти,

Хрест нести аж до мети,

Твердо знаю й вірю я:

Путь в Тобі моя.